П’ять запитань до ІТ-індустрії про Дія City

Минулого року було анонсовано про розробку спеціального режиму для ІТ-індустрії Дія City. Пільгові умови оподаткування, підвищений захист від недосконалості законодавства, інноваційні способи оформлення відносин між роботодавцем та працівником у вигляді GIG-контрактів — здається, спецрежим увібрав у себе всі умови, що дозволять компаніям просто сконцентруватися на веденні бізнесу. Разом з тим, усі новації в умовах роботи наразі проходять через активне обговорення з представниками галузі. Саме вони — практики — добре знають, яке середовище їм потрібно, аби зростати та розвиватися.

Автори ідеї очікують, що Дія City розпочне приймати своїх перших резидентів до кінця поточного року. Ми ж вирішили дізнатися у компаній, які працюють у ІТ-сфері, як вони ставляться до проєкту, та яким його бачать.

Кратко и по делу в Telegram

Готуючи матеріал, gsstorebest.ru провело розмови як із продуктовими, так і з сервісними компаніями. Різний бекграунд дозволить краще зрозуміти, чи закриває Дія City очікування та потреби усіх своїх потенційних резидентів. Отже, п’ять однакових питань — п’ять різних відповідей. Хоча, не всі вони різнилися аж занадто…

1. Яку головну системну проблему, з якою стикається чи стикався раніше ваш бізнес, можна вирішити в рамках спецрежиму Дія City?

Максим Слободянюк, засновник та керуючий партнер Nika tech Family (SMART-інвестиції у швидкозростаючі компанії) переконаний, що Дія City повинна захистити бізнес від "контролюючих нянь", коли він зростає та стає помітним на ринку.

Олексій Вітченко, засновник українського венчурного фонду Digital Future переконаний, що Дія City урегулює цілу низку питань. Серед перших називає спрощення адміністрування податків і врегулювання відносин з працівниками та підрядниками таким чином, щоб вони отримали соціальний захист. Особливою перевагою Вітченко, як і Слободянюк, вважає відсутність необхідності "тісного спілкування" з державними органами та заміна його на виключно цифрові відносини.

Щодо нових правил працевлаштування, передбачених Дія City, висловилися одразу кілька опитаних. Вікторія Омельченко, CEO Banza, make IT easy (провідний розробник та інтегратор CRM&BPM в Азії та Східній Європі) вважає, що IT-компанії завдяки Дія City мають шанс отримати гнучкі умови для працевлаштування співробітників чи найму підрядників, а також зможуть обирати модель оподаткування. Саме це, на думку Вікторії, вирішить кілька системних проблем.

Михайло Шелемба, СЕО Датагруп (всеукраїнський оператор зв'язку для бізнесу та дому) поряд із вирішенням проблем назвав і основні можливості, які відкриває Дія City для його компанії.

"Для таких структурованих компаній як Датагруп, Київстар, Воля та інших, що підтримують цю ініціативу, немає завдання оптимізувати витрати. Наша основна можливість, яку нам дає Дія City, — це подивитися на внутрішню IT-галузь не на як просто частину функцій компанії, а як на можливу додаткову бізнес-лінію", — зазначив він.

Шелемба наголосив, що великих структурованих компаніях з великим фінансовим ресурсом з’являється стимул зробити із затратної частини продукт та заснувати новий бізнес.

2. Відкидаючи об’єктивний фінансовий чинник — зменшення податкового навантаження, чи очікуєте ви на розвиток бізнесу після приєднання до Дія City? Які попередні очікування?

Практично усі опитані бізнесмени очікують на розвиток. Втім, варто зауважити, що кожен із них наголошує на дотриманні ряду умов, які б уможливили цей розвиток. На думку керівників ІТ-компаній, стабільність спецрежиму і державні гарантії дотримання новаторських правових умов — ось запорука успішності усієї історії з Дія City.

Максим Слободянюк робить наголос на законодавстві, "щоб за рішеннями Печерських судів не вривалися ті, кого не чекають з рішеннями по "лівим фактовим справам". І його можна зрозуміти. ІТ-бізнес ще пам’ятає рейди правоохоронців у балаклавах, що закінчувалися вилученням обладнання до з’ясування суті підозр. Як правило, розслідування закінчувалося нічим, але робота ІТ-компаній могла бути заблокованою на місяці.

Автори Дія City запевняють, що ці дрімучі практики залишаться в такому ж дрімучому минулому. Більше того, поряд із правовим захистом компаній, резидентам спецрежиму пропонують ще й нові правові елементи, імплементовані з англійського права.

Олексій Вітченко: "Приєднання до Дія City надає, перш за все, стабільність та впевненість у нашій діяльності в Україні. По-друге, надію на розбудову України, як правової, новаторської, провідної країни у Східній Європі".

Михайло Шелемба вважає, що Дія City дозволить Датагруп стати повноцінною продуктовою компанією. Більше того, він переконаний, що структуровані компанії з ресурсами, що вже створюють внутрішній продукт, матимуть всі стимули виходити на нові ринки.

Вікторія Омельченко досить стримана у прогнозах. Утім, відповідь її досить оптимістична: "Наразі важко спланувати конкретні кількісні очікування, але стартувати з якості взаємодії IT, Держави та Бізнесу — вірний старт".

3. Творці Дія City постійно говорять про "нові правила гри" для резидентів режиму. Чим погані "старі правила гри"? Що наразі заважає вашому бізнесу розвиватися?

Вікторія Омельченко впевнена, що "нові правила" — це про прозорість комунікації держави з бізнесом, якої за "старими правилами" бракувало. "Прозорість комунікації, яку забезпечує Дія City, значно збільшить шанси на ефективну розробку та впровадження новітніх технологій", — переконана Омельченко.

Цікавою виявилася думка Максима Слободянюка. Він вважає, що й зараз компаніям нічого не заважає розвиватися. Утім, вони просто бояться змін, що є абсолютно природнім процесом .

"Старі правила гри" ніколи та нікому не надавали ніяких гарантій для ведення бізнесу, не говорячи вже про розвиток та стимулювання", — каже Олексій Вітченко. На його думку, непрозоре податкове навантаження та адміністрування податків також ніяким чином не стимулювало розвивати бізнес в Україні. "Не кажучи про інвесторів, для яких Україна — своєрідний black box".

4. Автори Дія City вважають, що після запровадження спецрежиму Україна стане провідним ІТ-хабом в регіоні і сюди прийдуть чимало іноземних компаній та інвестицій. Від цього український сегмент ІТ виграє чи програє?

Вочевидь, українські ІТ-компанії бачать у Дія City більше плюсів, ніж мінусів.

Михайло Шелемба цікаво відзначає вплив спецрежиму на конкурентоспроможність IT-компаній. Оскільки вони й зараз конкурують з іншими компаніями, то Дія City для них нічого не погіршує. Разом з тим, якщо в Україні будуть відкриватися все більше офісів світових компаній, конкуренція за персонал буде зростати, його потрібно буде мотивувати більшою зарплатою. А це вже великий стимул для компанії нарощувати переваги на ринку, щоб конкурувати за кращих.

Вікторія Омельченко акцентує на обміні ідеями та інформацією, котрий Дія City може простимулювати: "Меж для цього обміну та меж для інвестицій не має бути у сучасному світі. Українці та підприємці з усього світу мають мати можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні та бізнес-ідеї тут".

Максим Слободянюк оптимістично підсумував, що "на екосистему та державу це повинно вплинути з хорошої сторони".

Виграш індустрії від впровадження спецрежиму, на думку Олексія Вітченка, полягатиме у збільшенні кількості робочих місць, у якості та рівні IT-спеціалістів через реформу освіти.

Більше того, Вітченко прогнозує і великі позитивні зрушення для держави в цілому. "Держава, безумовно, виграє у збільшенні податкових надходжень, збільшенні купівельної спроможності населення. В ідеалі це мають бути титанічні зсуви як в економічному, правничому полі, так і в освітньому. Що не зможе позитивно не відзначитись на країні взагалі", — додає він.

5. Чому, як ви вважаєте, деякі представники індустрії не хочуть введення спецрежиму Дія City?

Природньою причиною частини колег не підтримувати запровадження Дія City опитані підприємці вважають страх перед змінами: побоювання запровадження нових схем та конкуренції.

Максим Слободянюк: "Великі перепродажники "голів" бояться конкуренції на ринку праці в Україні, яка росте з кожним роком повільніше. Якщо в Україну прийдуть нові продуктові компанії та R&D, то вони втратять частину людей у компанії, де їм запропонують більш цікаві проєкти".

Водночас Олексій Вітченко впевнений, що причина в іншому - у нинішній відсутності можливості ведення "білого" бізнесу, через що частина компаній заробляють на "схемах". Якщо така необхідність відпаде — відпаде і необхідність у таких "послугах", що позбавить доходу певний, достатньо вагомий, прошарок "схематозників".

Думку Вітченка підтримує Вікторія Омельченко. Також вона вважає, що заважати ІТ-компаніям поглянути на Дія City раціонально може"страх перед новими "схємами" або їх відсутністю". Ще Омельченко каже, "різні представники ставлять кому у фразі "чекати не варто розвивати" в різних місцях".

Михайло Шелемба дійшов же висновку, що ІТ-компанії стали успішними через те, що їм ніхто не заважав. Такі компанії розуміють, що є перехідний період між Дія City і поточними умовами. "Але, напевно, є страх, що залишиться тільки Дія City і їх змусять платити податки по максимуму", — висловлює застереження ІТ-бізнесу Шелемба.

Підсумовуючи, можемо сказати, що представники компаній, які працюють у різних площинах ІТ-сектору, покладають великі надії на Дія City. Вони зазначають, що режим позитивно вплине як на їхню діяльність, так і на ринок в цілому. При цьому стримано прогнозують для себе більше переваг, аніж ризиків. Головне побажання, яке вербалізовано чи підсвідомо вони формулюють до авторів Дія City: щоб спецрежим був стабільним та прозорим. Тоді всі мрії українців про вітчизняний ІТ-хаб в серці Європи — стануть реальністю.

Источник