Провал "Дзвону": реальність, замовлення конкурентів чи диверсія?
Днями сайт однієї з українських рекламно-інформаційних агенцій опублікував досить дивний матеріал, присвячений військовому проєкту систему управління військами "Дзвін-АС". У ньому під виглядом "журналістського розслідування" наведено перекручені факти та нісенітниці щодо цієї інформаційної системи. Єдиними спікерами та критиками виступили розробники програмного забезпечення під назвою "Дельта": ексвійськовослужбовці Ярослав Гончар, Сергій Гальчинський та Ярослав Кулініч. Цікаво, що двоє з цих "експертів" відразу після отримання військової освіти, "з парти" перейшли до "паркетної служби", не отримавши досвід командування навіть взводом.
Оскільки я особисто під час військової служби працював з АСУ "Дзвін-АС", добре знайомий з її можливостями та розумію яку користь вона може принести ЗСУ, то вирішив прокоментувати тези, які розповсюджують означені вище персони. Відзначу, що така система є критично необхідною для ЗСУ, адже у рази підвищує ефективність ведення бойових дій.
Подписывайся на самые важные новости в Telegram
Однак розпочати варто з того, чим є АСУ "Дзвін-АС", чого не розуміють ані "розслідувачі", які не тримали у руках навіть автомату, ані критикани. На відміну від тієї ж "Дельти", це не програмне забезпечення для вирішення вузького кола завдань, таких як ситуаційна обізнаність. Це АСУ стратегічного керівництва та оперативного управління. АСУ тактичної ланки, з якими намагаються порівняти "Дзвін-АС", в Україні також створюються, однак це зовсім інші проєкти. Для спеціалістів намагання порівняти різні за класом системи виглядають дивно, приблизно як для водія спроба порівняти фуру та легковик, а для журналістів, які не мають ні технічної освіти, ні військового досвіду, подібні порівняння цілком можуть буди джерелом псевдосенсацій. Особливо якщо вони можливо щедро проплачені конкурентами…. Чи може кимось іншим?
Варто пройтись по пунктах статті, про яку йде мова та прокоментувати кожен.
Співпраця це злочин?
Цитата:
Редакція DOU зробила своє журналістське розслідування і спробувала розібратися, як і чому "Еверест Лімітед" отримала цей проєкт, хто насправді розробляв систему (спойлер: компанія із холдингу, що входить у 50 найбільших ІТ-компаній України) і чи справді з нею є проблеми.
Факт:
Нижче у цій же статті повідомляється, що компанія-розробник коду входить до міжнародного консорціуму, а не холдингу. Вочевидь, авторка або не розуміє різниці, або сама не розібралась, або навмисне заплутує читача.
По суті. Мова йде про досить складний для реалізації проєкт, який містить і послуги з системної інтеграції, і послуги з розробки програмного забезпечення (спеціальне програмне забезпечення), і послуги з постачання звичайного програмного забезпечення (наприклад, операційні системи, драйвери, службові програми, бібліотеки, модулі системи обміну інформацією тощо), та навіть створення відповідної машини, яка зможе перевозити засоби зв'язку та забезпечити їх захист від ураження. Тож залучення для виконання кількох підрядників є звичайною практикою в ІТ-бізнесі. І журналістам можна довго теоретично спекулювати на тему як краще виконувати ІТ-проєкти, однак спеціалісти роблять їх так, як цього вимагають нормативно-правові акти, культура та досвід проєктного менеджменту, а також чималий практичний досвід; а не так, як це має відбуватися у фантазіях громадських активістів.
А от про працездатність системи АСУ "Дзвін-АС" свідчать багаторазові випробування під час наступних заходів:
- КШН "Козацька воля-2018" (м. Київ, Краматорськ, Одеса вересень 2018);
- Збори командирів бригад (235 міжвидовий центр підготовки "Широкий лан", червень 2019);
- Двосторонні ДКШН з 59 ОМПБр та 28 ОМБр, ОК "Південь" (235 міжвидовий центр підготовки "Широкий лан", серпень 2019);
- Дослідна експлуатація виробів 9С701-1Р(П) та 9С701-3Р вході двоступеневого ДКШН (ОК "Північ" — ОМБР) (242 загальновійськовий полігон (смт. Гончарівське), лютий 2020);
- Збори командирів бригад (233 загальновійськовий полігон (с. Нова Любомирка), липень 2020).
Варто відзначити, що під час зборів влітку 2020 року було протестовано прототип мережецентричного розвідувано-ударно-вогневого комплексу, що було створено на базі "Дзвону", "Фурії", "Гермесу" та "Кропиви". У єдину систему було включено від органу управління оперативного рівня до засобів розвідки й вогневого ураження включно. Не було виявлено жодних проблем сумісності різноманітних систем та сенсорів. Час, який був зафіксований від виявлення безпілотником цілі до першого пострілу вогневого засобу, складав всього декілька секунд. Ця система, АСУ "Дзвін-АС", вкрай потрібна Збройним Силам, а затримка її постачання до військ є вкрай негативним явищем для обороноздатності країни в цілому.
Однак, повернемося до тез статті.
Цитата:
У тексті аудиту зазначено, що найбільше грошей отримали співвиконавці проєкту "Дзвін-АС", адже розробкою системи займалась компанія "Айкюжн ІТ". Багато що вказує на те, що ТОВ "Еверест Лімітед" було лише дуже дорогою для українського бюджету "прокладкою".
Коментар:
У трактуванні авторів так званого розслідування, співробітництво різних суб’єктів підприємницької діяльності поміж собою є страшним злочином. Приблизно за такою ж логікою під час ремонту квартири злочином є залучення окремо маляра, окремо електрика, окремо сантехніка…. Все ж можна зробити силами електрика…. А якщо є виконроб (прораб російською), то це взагалі прокладка….
Пояснюємо для пересічних громадян. Програмне забезпечення не працює без обладнання — серверів, комп'ютерів. Система (як АСУ "Дзвін") — сукупність засобів обробки інформації, передачі даних та зв’язку, яка забезпечує автоматизацію процесів збору, аналізу й оцінки обстановки, прийняття рішень, планування, доведення цих рішень до військ (сил) та контроль за ходом їх виконання. У цьому випадку мова йде про партію повністю обладнаних командно-штабних машин, яких так не вистачає наразі ЗСУ. Якщо подивитись їх вартість, то слова про "прокладку" вже не виглядають настільки пафосно. Хоча дана система побудована таким чином, що є можливість її розгорнути при мінімальному комплекті "ноут-радєйка-генератор". Просто буде не так зручно й ефективно.
Саме необхідність постачання обладнання відповідає на запитання авторки про те, чому "замовник не уклав угоду безпосередньо з цими фірмами, які спеціалізуються на комп’ютерному програмуванні, а обрав непрофільну ТОВку?".
Цитата:
Також аудитори встановили, що ТОВ "Айкюжн ІТ" розраховувалось із компанією "Інтекресі Бейз". Ці ТОВки мають спільного засновника — кіпрську офшорну компанію "Інтекресі Венче ЛТД", створену 2007 року. До розробки "Дзвін-АС", згідно з даними аудиту, залучили спеціалістів з компанії "Софтлайн ІТ", яку теж заснувала згадана кіпрська офшорна компанія. До речі, телефон, вказаний у мін’юстівському реєстрі, у ТОВ "Інтекресі Бейз" і "Айкюжн ІТ" однаковий.
Факт:
ТОВ "Айкюжн ІТ" є офіційним партнером ТОВ "Інтекресі Бейз" на впровадження програмного забезпечення, про що вказано на їх сайтах у якості конкурентної переваги. Компанії розраховуються одна з одною, при цьому сплачуються усі без вийнятку податки. Що саме "розслідувала" авторка і що намагалась донести — не зрозуміло. Чи може теза полягає у тому, що підприємства взагалі не мають права співпрацювати?
Волонтерський проєкт чи конкурент?
Цитата:
Уже під час бойових дій у 2014 році питання про створення системи бойового управління армією постало гостро. Проєкт почали волонтери ГО "Аеророзвідка". Ця система називається "Дельта". Вона дає змогу в масштабі реального часу відстежувати розташування своїх військ на електронній карті та наносити виявлені об’єкти противника для подальшого вогневого ураження.
Як зазначено на сторінці ГО у фейсбуці, ще 2017 року "Аеророзвідка" передала Міністерству оборони виключні майнові права на свою розробку.
Факт:
ГО "Аеророзвідка" було створено 2020 року. Яким чином волонтери ГО могли у 2014 році розпочати проєкт? Чи може "Дельта" також включає до себе й функціонал машини часу, як у фантастичних фільмах?
Вочевидь, відбувається звичайне жонглювання словами та фактами. Як свідчить відкрита інформація, 2017 року програмне забезпечення "Дельта" було передано на баланс військової частини А2724, а не до Міністерства оборони. При цьому програмне забезпечення було створено державним коштом військовослужбовцями, а не волонтерами. Інше питання, що "волонтери" (маючи статус військовослужбовців з відповідним грошовим та іншими видам забезпечення) створювали своє програмне забезпечення за державний кошт, однак зареєстрували авторські права на нього на себе особисто. А потім "широким волонтерським жестом" віддали їх військовій частині. Однак це вже інша історія, хоча і дуже цікава.
Розробляти чи купувати
Цитата:
Як зауважує Гальчинський, взагалі видається дивним ухвалене рішення щодо самостійної розробки системи. На ринку вже давно є готові рішення із відкритими програмними інтерфейсами та вже реалізованими стеками протоколів взаємосумісності.
"Придбавши їх, ми відразу перекрили б найкритичніші моменти і далі сконцентрували наявний ресурс на інтеграцію до цієї системи наших специфічних старих сенсорів та вже існуючих інформаційних систем", — підкреслює Гальчинський.
Факт (і логічне запитання):
Програмного забезпечення для прийняття рішень з управління військами та реалізація закритих інформаційно розрахункових задач по аналізу застосування збройних сил на стратегічному й оперативних рівнях управління ЗСУ у вільному продажі на Заході не існує. Це і не дивно — кожна країна сама вибудовує свою стратегію захисту верхнього рівня з максимальним грифом державної таємниці.
Якщо вони є і можна просто так взяти й купити, а пан Гальчинський посилається на Systematic, то навіщо він кілька років розробляв "Дельту", яку він та його колеги позиціонують як "систему систем"? Чи якщо розробниками є Гончар, Гальчинський та інші учасники "Аеророзвідки", то вона є унікальною та потрібною, а якщо хтось інший, то варто купувати готове рішення?
Однак з чим можна погодитись, так це з тим, що на тактичному рівні — штаб бригади і нижче (саме для них і призначена "Дельта"), є досить багато готових рішень, які можливо було б адаптувати для ЗСУ.
Просто довідково:
Для тактичного рівня вже передані в ЗСУ безкоштовно такі програмні рішення:
- В рамках американської допомоги програмне рішення LifeRing https://www.agisinc.com/lifering/lifering-solutions/military/
- В рамках постачання тактичних радіостанцій Harris рішення для бригади https://www.l3harris.com/all-capabilities/rf-5410fc-falconcommand
- В рамках постачання тактичних радіостанцій Aselsan рішення BMS для бригади https://www.aselsan.com.tr/en/capabilities/command-control-communication-computer-systems/battlefield-management-systems/batur-battle-management-and-unit-tracking-system
- В рамках ДКР "Простір" Телекарт-Прилад розробляє АСУ для управління військами і зброєю для бригади
Так навіщо ці товариші створювали декілька років "велосипед", витрачаючи державні кошти? Скоріш за все, "експерт" Гальчинський і ГО "Аеророзвідка" не переймаються такими дрібницями, як і роз'ясненням того, у чому полягає різниця між системами для стратегічного рівня та системами для тактичного рівня. Для них головне — "Дельта" і бюджети, а де вона буде і як, мабуть, не важливо.
"Кримінальний шлейф": а чи був хлопчик?
Цитата:
Водночас компанія "Еверест Лімітед" "засвітилась" у кримінальних провадженнях.
Факт:
Слово "засвітилась" мабуть, має шокувати читача — ого, цілий кримінальний шлейф! Насправді мова йде про згадування назви компанії в реєстрах судових рішень, що взагалі нічого не означає. Варто нагадати, що згідно з чинним кримінально-процесуальним кодексом провадження відкриваються автоматично, просто за фактом отримання правоохоронцями повідомлення, навіть якщо воно містить лише оціночні судження або нісенітницю. Після проведення перевірки (усі великі реально працюючі компанії перевіряють кілька разів на рік), якщо не виявлено порушень, провадження закриваються також автоматично. Однак в українських реаліях перевірки часто затягуються, що красномовно говорить про "здоров'я" бізнес-клімату в країні, а не про реальні порушення. У конкретно цьому випадку за кілька років слідчі не змогли виявити ані фактів порушення законодавства, ані визначити коло підозрюваних (хоча б одного), а про передачу проваджень до суду взагалі не може бути мови.
Чого варте, наприклад, повідомлення про те, що ТОВ "Юкрейніан Електронікс" (яке начебто вчинило злочин) пов’язане із ТОВ "Еверест Лімітед", а також компанією "Айкюжн ІТ" і "Інтекресі Бейз". Достатньо відкрити реєстри, які, вибачте за тавтологію, є відкритими, щоб переконатися, що ця інформація є неправдивою. Наведемо цитату нижче з цієї ж статі: ...ТОВ "Айкюжн ІТ" через компанію "Юкрейніан Електронікс" може бути пов’язане з фірмою "Еверест Лімітед". Так пов’язане, чи може бути? І що взагалі вони мають на увазі під словом "пов’язане"?
Софт та обладнання: невже немає різниці?
Цитата:
На момент ухвали суду — листопад 2019 року — встановлено, що компанія "Еверест Лімітед" розробила лише проєктну документацію та програмне забезпечення на базі ПЗ, створеного ТОВ "Інтекресі Бейз". За оперативною інформацією, в межах вказаної розробки комп’ютерне обладнання не постачалось. Тоді збитки оцінили у 147 мільйонів гривень.
Логічне запитання:
Якщо розроблялося програмне забезпечення, то комп’ютерне обладнання не постачалось, оскільки та не мало постачатись на вказаному етапі. Оцінили — це хто оцінив? Може є експертиза, а не чиясь фантазія на тему відсутності постачання комп’ютерного обладнання у проєкті з розробки софту? І у чому саме полягають тоді збитки?
Обмін інформацією: надумана проблема
Цитата:
... експерт Сергій Гальчинський вважає однією з найбільш серйозних проблем у розробленій системі те, що не реалізована інформаційна взаємодія відповідно до стандартів НАТО. Тобто українська інформаційна система не зможе обмінюватися інформацією з партнерами через відсутність стандартизованого інтерфейсу взаємодії. Хоча це завдання ставили перед розробниками".
Факт:
Система має мікросервісну архітектуру, кожен сервіс має задокументований API, відкритий для застосування. На базі цих інтерфейсів реалізовані протоколи обміну даних з системами, що вже прийняті на озброєння ЗСУ та будуть прийняти надалі. На підставі чого взагалі "експерт" вирішив, що українська система не зможе обмінюватись інформацією з партнерами або сенсорами?
Витрати на ліцензування: звинувачення інших у власних недоліках
Цитата:
Крім того, за словами Гальчинського, розробник використав стороннє програмне забезпечення, яке поширюється за комерційними ліцензіями. Це ризик додаткових витрат, адже, купуючи програмне забезпечення, ми отримуємо готовий продукт, але в майбутньому маємо сплачувати гроші відповідно до політики ліцензування. Понад те, за інформацією експерта, правовласники закупленого продукту є афілійованими з субпідрядником, відповідальним за розробку програмного забезпечення в межах ДКР.
Факт:
Система створена з використанням відкритого (опен сорз) програмного забезпечення. Ймовірні витрати є лише вигадкою експерта, компетенції якого викликають сумніви, проте не викликають сумніви заангажованість та конфлікт інтересів.
Також варто відзначити, що саме програмне забезпечення "Дельта" використовує сторонні розробки, зі значною вартістю ліцензій. Фактично інших розробників звинуватили у власних недоопрацюваннях та недоліках.
Контури безпеки: виконання вимог законодавства це також злочин?
Цитата:
Ще один важливий ризик у розробленій системі — це питання безпеки. На думку Сергія Гальчинського, в системі неможливо автоматично передавати інформацію з контуру вищого рівня в нижчий. Як пояснює експерт, це призведе до того, що, наприклад, із командного пункту бригади, де відповідно до категорії інформації, яка там циркулює, накладено контур "Таємно", оперативно передати інформацію в підлеглі підрозділи, де контур нижчого рівня, буде неможливо. Враховуючи, що в Україні досі ведуться бойові дії, через затягування з передачею даних можуть загинути люди.
Факт:
Обмеження існують лише при передачі даних між контурами з різними рівнями таємності згідно з чинним законодавством щодо захисту інформації. Ці обмеження гнучко конфігуруються на рівні налаштувань системи та можуть змінюватись відповідно змінам законодавства, розробці та застосуванню у системі нових засобів технічного захисту інформації в майбутньому. Відзначу, що відповідне регулювання визначено керівними документами, а ЗСУ є ієрархічною структурою, де просто маєш виконувати наказ.
Інформація передається між пунктами управління миттєво або за встановленими заздалегідь регламентами, які гнучко налаштовуються під умови якості каналів зв'язку, обсяг даних та тип інформації, що передається. В системі є функціональність моніторингу даних (що передаються) для забезпечення надійного функціонування всіх рівнів управління.
Що стосується затягування…. Саме дії Гончара, Гальчинського та інших "експертів", пов'язаних з ними, призводять до затягування постачання настільки важливої для збереження життів наших воїнів АСУ.
Стандарти НАТО: жонглювання "Адемами"
Цитата:
У матеріалах зазначено, що звернення за коментарем було здійснено безпосередньо до НАТО. У відповіді підтвердили, що "ADEM не є стандартом НАТО, і немає планів його впроваджувати". Також нам повідомили, що офіційні представники НАТО не мали жодного впливу на систему "Дзвін-АС".
Факт:
Інформація про ADEM вперше з'явилась в аудиті, на який посилається авторка статі, зі слів самих членів "Аеророзвідки" та, ймовірно, є їх вигадкою. Якщо мається на увазі обмін даними з НАТО, то СПЗ "Дзвін-АС" реалізує шлюз даних до систем інших держав відповідно стандарту НАТО STANAG 5525 Ed 1 Joint C3 Information Exchange Data Model (JC3IEDM). Це досить цікавий прецедент, коли експерт сам вигадує проблему, звинувачує у ній інших, а потім ще й сам з собою сперечається.
Відповіді від НАТО, на які посилається авторка статті, залежать від того, як були сформульовані запитання. Скоріш за все, формулювання були складені таким чином, щоб маніпулятивним шляхом отримати потрібну відповідь для роздмухування сенсації. Але навіть якби й було використано ADEM, це не було б великою проблемою чи взагалі питанням. Наприклад, дану специфікацію використовує проєкт CombatVision, створений у співпраці з тією ж "Аеророзвідкою".
Як так трапилось, що тема стандартів НАТО стає темою подвійних стандартів (знову вибачте за тавтологію)?
Замість епілогу
На мою думку, "розслідування" на dou.ua є матеріалом з ознаками замовності, метою якого є дискредитація АСУ "Дзвін-АС". Також воно є рімейком "Старых песен о главном" — з тими ж експертами, тезами та джерелами інформації, як і у матеріалі Bigus.info, а автором є одна з журналісток сайту "Наші гроші", що також афілійований з проєктом Бігуса. Також складається враження, що їх дії узгоджені з тим самим офіцером, Олександром Житником, що заблокував постачання АСУ "Дзвін-АС" до війська, навіть не вивчивши її, а тепер, ймовірно, намагається уникнути відповідальності за свою злочинну бездіяльність.
Також у мене особисто виникає ще одне питання — а за чиї кошти "бенкет"? Хто фінансує розповсюдження дурниць та нісенітниць відносно АСУ, яка дозволяє в рази підвищити боєздатність ЗСУ, скоротити час реакції на постійну і швидку зміну обстановки з кількох годин до кількох секунд? Чому наразі усі військові ІТ-проєкти, включаючи ту ж саму "Дельту", зупинені, і якій державі це вигідно? Відповіді варто напевне пошукати Військовій контррозвідці та СБУ.
Віктор Валєєв, директор ІТ-Асоціації Software Ukraine, учасник АТО/ООС у складі 56 бригади
| Карта сайта: