Куди рухається "Дія Сіті" та чи видно фініш?

На початку листопада у стінах Верховної Ради України було зареєстровано та оприлюднено законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, тобто світ нарешті побачив викладену юридичною мовою концепцію спеціального правового режиму "Дія Сіті".

Більше ніж півроку Міністерство цифрової трансформації України готувало проєкт закону. За цей час було проведено багато спільних обговорень та зустрічей між авторами та асоціаціями й бізнесом, адже такі нововведення потребують ретельної уваги. Завдяки такій кооперації, ідея почала перетворюватись у доволі привабливу концепцію, яка дійсно може створити додаткові умови для розвитку ІТ, особливо, у посткарантинні часи.

Кратко и по делу в Telegram

Бізнес неодноразово висловлював свою концептуальну підтримку запропонованим нововведенням, так само як і надсилав пропозиції та застереження, адже усі розуміють: для створення виграшного податкового режиму для усього ринку важливо разом пропрацювати деталі та довести елементи механізму до бездоганності. Передусім, варто пам’ятати, якими є основні мотиви та мета запропонованого законопроєкту:

• формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років та зростання частки високотехнологічних продуктів і послуг у загальному ВВП України до 10%;

• стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розбудова цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників;

• розбудова інших наукоємних сфер економіки через розвиток ІТ, що матиме позитивний вплив на українську економіку в цілому.

Проте, зазначені норми у проєкті №4303 не до кінця відповідають потребам усієї індустрії та містять ряд важливих зауважень.

Бізнес-спільнота надсилала свої пропозиції офіційними листами, говорила про них у медіа, а також безпосередньо подавала зауваження до тексту законопроєкту його авторам. У результаті, існуючі на той момент положення законопроєкту значно покращились, проте, на жаль, не усі пропозиції були враховані.

Адже з точки зору ІТ-індустрії, ключовою умовою успіху є саме збереження існуючих успішних умов ведення господарської діяльності, які на сьогодні склалися в ІТ-індустрії та поряд із тим — запровадження додаткових заходів стимулювання подальшого розвитку цієї галузі, шляхом закріплення базових принципів і гарантій діяльності в сфері ІТ та запровадження спеціального правового режиму "Дія Сіті".

Читайте также: Як зробити режим Дія City виграшним для усіх?

Якщо ж говорити про конкретні застереження бізнесу в зазначеному документі №4303, ТОП-3 виглядають наступним чином:

1. Питання надмірної регуляції. Індустрія, яка вже близько 15 років активно розвивається в Україні, займає позицію у ТОП-3 експортерів послуг та зростає на 20-30% щорічно — звикла працювати без втручання, регламентації та жорсткого контролю зі сторони держави. Тому, на думку бізнес-спільноти, введення додаткового контролюючого органу має всі шанси нашкодити розвитку та може створити додаткові корупційні ризики.

2. Питання "майже" декларативного принципу вступу та непрозорого порядку виключення. Для максимально комфортного та прозорого порядку включення слід створити набір критеріїв, виконання яких автоматично може зробити бізнес резидентом "Дія Сіті", без додаткових перевірок, надання бізнес-планів, презентацій чи подання комерційних даних компаній. Що стосується питання виключення компаній зі спец.режиму, необхідно також пропрацювати цей механізм, його прозорість та способи оскарження.

3. Обмеження співпраці компаній з фізичним особами-підприємцями. Хоч такий пункт і зберігається в рамковому законопроєкті №4303, проте у драфті податкової частини, за даними профільного комітету ВРУ, планується ввести обмеження на такі відносини: пропонується ввести податок на виведений капітал у розмірі 9%.

Читайте также: Цель Дія City — создать среду для развития высокотехнологичных отраслей, — Борняков

Незважаючи на загалом позитивну оцінку такого нового податку-замінника ПДФО, контракти з ФОП будуть додатково обтягуватись цим самим податком у 9%. Такий підхід лімітує та обмежує вільну співпрацю з такими фахівцями та, по суті, повністю змінює існуючу, діючу модель, яка в тому числі допомогла розвинутись українському ІТ та конкурувати на міжнародному ринку.

Щоб вирішити ці аспекти, депутатами 5 політичних сил було зареєстровано альтернативний законопроєкт по "Дія Сіті" — №4303-2. Його текст був написаний у тісному контакті з представниками індустрії, адже хто як не вони можуть об’єктивно розповісти, що дійсно необхідно індустрії для "повного щастя"? Даний драфт фокусується саме на свободі вибору зручної моделі співпраці та відсутності створення нового, регулятивного навантаження. Тобто, поряд з існуючими "правилами гри" вводяться нові, що запропоновані основним проєктом — до прикладу, така інновація як концепція гіг-працівник.

Що ж робити тепер?

Зараз у Раді знаходяться тексти трьох законопроєктів, основного та два альтернативних. Найбільш конструктивним та демократичним рішенням наразі є їх об’єднання у спільний, вже депутатський драфт 4303-д. Тобто найважливіша стадія лише попереду: на базі профільних комітетів ВРУ, бізнес-спільноті, що представлена ІТ Комітетом Європейської Бізнес Асоціації та іншими найбільшими бізнес-об’єднаннями, представниками Міністерства цифрової трансформації та під керівництвом депутатів важливо прийти до консенсусу.

Читайте также: Нардепы представили альтернативный проект к "Дія City": за ФЛП и против бизнес-механизмов

Необхідно виділити найкращі положення обох проєктів, об’єднати їх в один якісний закон, котрий дійсно враховуватиме інтереси усієї індустрії, забезпечить її сталий розвиток у непростий час. Я впевнена, спільними зусиллями нам вдасться це зробити. Адже ми бачимо, що представники влади мають добрі наміри та амбіції стосовно розвитку й реформування ІТ-індустрії. Сама по собі концепція "Дія Сіті" має усі шанси перетворити Україну на інформаційно-технологічний хаб Європи, тим паче, що неабиякий фундамент для цього вже давно закладений.

У нас є вражаючий потенціал, безліч успішних кейсів ІТ-компаній, органічно створена існуюча модель взаємодії з ФОП (яка є однією з ключових причин динаміки ІТ), підтримка концепції "Дія Сіті" зі сторони бізнесу та, найважливіше — бажання держави дійсно підтримати ІТ та вивести індустрію на новий рівень. Тож, сподіваюсь, правильний діалог таки буде і ми досягнемо мети — позиціонування України на міжнародній арені як одного з головних ІТ-хабів світу.

Источник