Децентралізація як ключова складова земельної реформи: як вона діятиме та матиме наслідки

Верховна Рада України 31 березня 2020 року прийняла законопроект № 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", яким скасовано дію мораторію на продаж земель аграрного призначення. Це означає, що ринок землі в Україні став можливим. Землі сільськогосподарського призначення вже зовсім скоро стануть об’єктом ринкових відносин, щоправда, з деякими обмеженнями та у декілька етапів.

Запровадження ринку землі є не лише важливим позитивним, але й водночас відповідальним кроком на шляху розвитку економіки держави. Небезпідставні хвилювання сільськогосподарських землекористувачів (як громадян, так і суб’єктів підприємницької діяльності) щодо власних інтересів та національної безпеки можуть бути спростовані лише повною трансформацією законодавчого базису у сфері регулювання земельних відносин та землеустрою.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Комплекс заходів, пов’язаних із внесенням до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів змін, передбачених законопроектом № 2194, спрямовано на спрощення бюрократичних процедур у системі управління земельними ресурсами, що мали не лише низку незручностей у здійсненні земельних відносин, а й корупційну привабливість таких процедур і перешкоди зростанню економічного благополуччя.

Читайте также: "300 спартанцев" на трибуне: как Верховная Рада сражалась за рынок земли

Відтак землі державної власності за межами населених пунктів будуть передані об’єднаним територіальним громадам, до повноважень яких належатиме зміна цільового призначення земельних ділянок, встановлення меж між територіями територіальних громад та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.

Для управління землями громадам необхідно володіти максимально повною та достовірною інформацією про усі земельні ділянки в межах території територіальної громади, наприклад даними про кількість і площу земельних ділянок, їх цільове призначення, обмеження у використанні, відомості про власників та користувачів, нормативну грошову оцінку, цінову вартість земельної ділянки, склад земельних угідь і ґрунтів.

Незабаром таку інформацію можна буде отримати з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім прямого використання даних із цих двох джерел, громади зможуть використовувати їх у власних інформаційних системах, поєднуючи з даними просторового планування, адресними даними, даними інших кадастрів та інформаційних систем.

Держгеокадастр зможе забезпечити не тільки внесення до кадастру даних нормативної грошової оцінки земель, але й створить у кадастрі необхідний сервісний функціонал для здійснення автоматичних розрахунків грошової оцінки кожної окремої земельної ділянки залежно від допустимих видів її використання та інші більш складні аналітичні продукти, що характеризуватимуть економіку земельних відносин.

У процесі набуття земель у власність у громад з’явиться можливість забезпечити розвиток власних територій та вирішувати самостійно проблеми, пов’язані з будівництвом житла, зон відпочинку, парків. Тим самим створюються можливості для залучення інвестицій у сферу розвитку сільських територій.

Важливим є також те, що вирішення земельних спорів зможе відбуватися на місцях, тобто спори щодо меж земельних ділянок, обмежень у використанні, сервітутів будуть вирішуватися органами місцевого самоврядування.

Із прийняттям законопроекту № 2194 Україна стане на крок ближче до децентралізації, а Держгеокадастр перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру, моніторингу земельних відносин та забезпечення функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.

Источник