Бути більше ніж 30%: Чому кількість жінок у бізнесі зростає так повільно

Кожну четверту топ-менеджерську позицію у світовому бізнесі сьогодні обіймає жінка, — про це свідчать дані глобальної доповіді компанії "Грант Торнтон" за 2017 рік. І поки що ці 25% — пік, якого досягли жінки у бізнесі у світовому масштабі. Порівняно із 2016-м цей показник зріс лише на 1%. Але у глобальних звітах стосовно лідерських позицій українських жінок та їхньої участі у бізнесі статистика відсутня. Тож delo.ua разом з інформаційно-аналітичною платформою YouControl провели власне дослідження, четвертим висновком якого ділимось сьогодні.

Минулого разу ми з'ясували, що Україна із показником 28,3% входить у 15 країн з найбільшою кількістю жінок серед власників бізнесу. Наші сусіди — Сінгапур, США та Австралія, і, звісно, непогано бути поруч із цими розвинутими країнами, враховуючи схожі показники представленості жінок у підприємництві. Але постають питання: чому для того, аби жінок-СЕО стало на 6% більше у глобальному масштабі, пішло аж 13 років? Чому, попри те, що жінок у Європі більше, ніж чоловіків, у бізнесі їх удвічі менше? Адже жінки не менш креативні, ніж чоловіки, а їхні компанії стають не менш успішнішими (дослідження Інституту міжнародної економіки Петерсона засвідчує, що прибутки компаній, у яких 30% топових позицій обіймають жінки, зростають на 6%).

Ітан Моллік у своєму дослідженні Hubris and Humility: Gender Differences in Serial Founding Rates пояснює: щоб включитися у гру під назвою "бізнес", треба уміти вигравати та програвати, а для цього людина має бути дуже впевненою у собі. На жаль, проблема із впевненістю починається ще у дитинстві. І дослідження Оксфордського і Флоридського університетів та компанії Microsoft підтверджують, що дівчата-підлітки втрачають почуття впевненості у собі через нав"язані гендерні стереотипи та очікування від суспільства стосовно того, якою має бути дівчина.

Іншою проблемою є доступ до ресурсів та фінансів. Жінки у світі заробляють приблизно 77% від того, що заробляють чоловіки на тій самій посаді (в Україні середньомісячна зарплата чоловіків 2017 року перевищувала зарплату жінок майже на 24,5%). Водночас, згідно зі звітом Джорджтаунського центру освіти за лютий 2018 року, жінкам потрібно отримувати другу освіту щонайменше для того, аби отримувати однакову зарплату з чоловіками за одну й ту саму роботу. Зазвичай додаткова освіта також потребує фінансування, і ми знову опиняємося у замкнутому колі.

Ще один чинник — хатня (репродуктивна) праця. Через те, що саме жінки в українських родинах зазвичай відповідають за виховання дітей, виконують хатню роботу, доглядають літніх родичів, у них менше часу для свого саморозвитку. Тому вони піддаються дискримінації в економіці: "а якщо вона завагітніє і піде у декрет?", "а якщо її діти хворітимуть і вона постійно сидітиме на лікарняних?", "навіщо її підвищувати, якщо вона не зможе цілком присвятити себе роботі?". Звідси й наслідки: жінки в рази рідше обіймають керівні посади.

Це лише частина тих чинників, що впливають на представленість жінок у бізнесі та на топ-менеджерських посадах. І шукаючи відповіді на запитання "Як змінити ці показники?", варто звернути увагу на кейси тих країн, які лідирують у вищезгаданих рейтингах. За даними Economist Intelligence Unit, у Новій Зеландії у жінок існує безліч можливостей для отримання бізнес-освіти. Також вони мають сприятливіші умови для отримання банківських позик на відміну від мешканок Британії, ОАЕ чи Бразилії.

Норвегія минулої осені перерахувала 90 млн норвезьких крон у фонд на підтримку підприємниць Women's Entrepreneurship Facility (ним керує Світовий банк). А взагалі, разом із Фінляндією Норвегія була серед перших європейських країн, де жінки першими в Європі отримали рівні з чоловіками політичні права. До речі, у Фінляндії ще у 2003 році уряд прийняв план дій для досягнення ґендерної рівности. Мета цього плану на 2016-2019 рр. — скоротити ґендерний розрив в оплаті праці, а також створення рівних умов для просування по службі. Але насамперед уряди цих трьох країн не закривають очі на наявні проблеми.

Тому, можливо, варто хоча би визнати, що 25-30% жінок у бізнесі та на керівних позиціях — це вже неприпустимо?

Читайте також: Бути більше ніж 30%: Сфери бізнесу, де найчастіше можна зустріти жінок серед менеджерів

Источник